П’ятниця , 19 Серпень 2022
Головна / Новини / Суспільство / Шахтарочки мають свою передову

Шахтарочки мають свою передову

Війна – не жіноча справа. Та цей вислів саме зараз активно спростовують мільйони українських жінок, що на фронті та у тилу працюють на нашу спільну перемогу. Ми вирішили розповісти вам про наших колежанок-шахтарочок, які нарівні з чоловіками самовіддано трудяться, щоб у домівках українців зберігалися світло і тепло.

 

Шахтарочки мають свою передову

Олена Крохмальна, машиністка підйомної машини (підземної) ШУ Тернівське

Олена вже вісімнадцять з половиною років працює машиністкою підйомної машини під землею на шахті «Тернівська» ДТЕК Енерго. Ця робота не для слабких духом. Не всі чоловіки здатні роками позмінно працювати під землею, а на шахті «Тернівська» є загін сміливих жінок на дільниці стаціонарного обладнання, які вміють це робити «на відмінно».

«Я не одразу почала працювати на шахті під землею. Спочатку випробувала себе на техкомлексі породовиборницею. Дуже було тяжко, й мене більше тягнуло до робот з механізмами. Тому спробувала перекваліфікуватися. Пройшла навчання в УКК та стала машиністкою підйомної машини. Дізналася, що на шахті «Тернівська» беруть дівчат на роботу під землею, та запропонувала свою кандидатуру. В мене повірили й взяли до колективу. Дуже задоволена своєю роботою, колективом, зарплатнею й ставленням колег та керівництва», – ділиться спогадами Олена.

Сьогодні від її організованості й відповідальності залежить чіткість у роботі шахти. Вона за сигналом підіймає необхідні матеріали для основних дільниць: ліс, пісок, воду, електровози та спускає порожні вагонетки, або з породою.

Олена дуже любить свою роботу і ділиться: «Я так звикла працювати у тиші під землею, чутно лише роботу механізмів. Моя лебідонька, ми всі так ніжно називаємо нашу лебідку, ніколи мене не підводить. Вона у мене, як подружка, я з нею навіть розмовляю. У нас тут не так комфортно, як на поверхні, але мені сподобалося з першого дня. Мене ніхто не відволікає, і я зосереджена тільки на роботі, тому ми всі з дівчатами позмінно працюємо бездоганно. А ще приємно, коли ти єдина жінка спускаєшся у шахту, то відчуваєш які у нас джентльмени – наші шахтарі. Обов’язково запропонують найкраще місце, скажуть комплімент та піднімуть настрій на весь робочий день. Тому я жодного разу не пошкодувала, що працюю на цій ділянці роботи».

Олена працює зараз з особливою завзятістю на енергетичному фронті, аби безперебійно працювала в країні енергетична галузь. А на своєму робочому місці під землею, залишаючись наодинці зі своєю лебідонькою, як мати двох дітей молиться за якнайшвидшу перемогу України та за наших захисників. І мріє, що після перемоги буде подорожувати Україною і хоче побачити на власні очі, яка вона гарна.

 

Шахтарочки мають свою передову

Галина Кутова, машиністка підіймальної машини дільниці стаціонарного обладнання ДТЕК шахта «Білозерська»

На роботі Галина керує механізмом, що опускає в шахту та підіймає на поверхню гірників, а також обладнання та матеріали, необхідні для роботи. Від її вправності та професійності залежить безпека людей, цілісність вантажів і механізмів. Та досвід у 34 роки допомагає нашій колезі майстерно виконувати свою роботу.

«Коли почалась війна, спочатку було важко. Був страх невизначеності, хвилювання за близьких. Але як сідаю за пульт, то ні про що не думаю. Потрібно включатись в роботу і бути дуже уважною, адже на мені велика відповідальність. У нас все серйозно, все по-дорослому. Тому поганим думкам у цей час просто немає місця. Так було і в мирний час, коли на роботі забувала про всі турботи, негативні емоції», – говорить Галина.

Своїми знаннями у професії вона завжди радо ділилася з ученицями. Кожній перед роботою на машині потрібно проходити стажування. Більше того, возити людей дозволять лише після року роботи з вантажами. Тож досвід Галини важко переоцінити.

Після 24 лютого вона не пропустила жодної зміни й продовжує працювати, аби підтримати енергетичний фронт України. Адже, якщо машиніст на місці – гірники спускаються в шахту і підіймаються після зміни. І їхня праця приносить країні тонни вугілля.

«Зараз на всю країну єдине бажання – мир. Якщо так багато людей цього прагнуть, воно має здійснитись», – певна Галина.

 

Шахтарочки мають свою передову

Лариса Зубова, майстер основного виробництва ДТЕК ЦЗФ Павлоградська

Від відповідальності та професіоналізму Лариси, вміння оперативно керувати процесами та колективом залежить переробка рядового вугілля на якісний концентрат та відправка його для вироблення електроенергії на ТЕС, щоб в українців було світло та тепло в домівках.

«Ніколи не дозволяла собі у роботі розслаблятися, а під час війни розумію, що на мені ще більше відповідальності. Бо поки йде боротьба за незалежність України, ми в тилу повинні тримати енергетичний фронт, працювати заради відновлення економіки країни. Тому я та мої колеги, як чоловіки так і жінки, продовжують робити щодобово свою роботу максимально ефективно. Щоб наша країна була забезпечена електроенергією», – ділиться Лариса.

Наша збагачувальниця працює позмінно, але при цьому бере участь у волонтерському русі, збирає продукти та одяг для гуманітарної допомоги, плете маскувальні сітки.

За словами Лариси, вона намагається бути повністю зануреною у той процес, яким зайнята – на роботі виробництвом, а вдома домашніми справами. Мріє, щоб швидше настав мир на нашій землі, всі були живі та здорові.

 

Шахтарочки мають свою передову

Тетяна Бондаренко та Наталя Горбач, дільничі геологи ШУ Першотравенське

В шахтоуправлінні Першотравенське працює 573 жінки. Більшість з них – на поверхні й ніколи не були у шахті. Але є невеличка категорія жінок, для яких спуск у шахту – щоденність. Це співробітниці технологічной, маркшейдерськой та геологічної служб.

Дівчата з геологічної служби не вимагають до себе особливого, «жіночого», ставлення. Вони працюють в однакових умовах із чоловіками-шахтарями – у пилу, воді, пішки долають кілометри по шахтних виробках. Але кажуть, що свідомо обрали свій професійний шлях.

«Професія шахтного геолога дуже далека від романтичного образу геолога, якого оспівують у піснях, фільмах і картинах. Шахтна геологія – складна і копітка праця. Наше головне робоче місце – це не кабінет, а шахта. Адже від того, наскільки точно ми спрогнозуємо умови відпрацювання запасів, залежить подальша діяльність прохідницьких та видобувних дільниць. Все це загалом впливає на стабільну роботу нашого підприємства та безпеку шахтарів. Вважаємо, що сьогодні, коли в нашій країні війна, кожна людина має свій фронт. Головне, щоб кожен на своєму місці був відповідальним, корисним та надійним. Тільки так Україна зможе перемогти», – упевнені Тетяна та Наталя.

 

Шахтарочки мають свою передову

Тетяна Котенко, електрослюсарка на дільниці енергозабезпечення і ремонту забійного обладнання на одній з шахт ДТЕК Енерго, нині служить у ЗСУ

Тетяна працювала на шахті понад 4 роки. Любила свою роботу і колектив, що став другою родиною. Та 27 лютого, після нападу на нашу країну, дівчина змінила шахтарський спецодяг на військову форму та добровільно пішла служити до лав ЗСУ.

Це був непростий вибір, адже дома на маму чекає 7-річний син Давид, на роботі теж все склалося добре. Але дівчина вирішила, що має досить сил і наснаги, щоб захищати нашу країну на рівні з чоловіками.

«Я з дитинства мріяла стати військовою. Мабуть, мене завжди більше захоплювали чоловічі професії, тому я й потрапила на шахту. Адже електрослюсарем працювати не просто, це робота з електрообладнанням, не кожен розбереться, що до чого. Але мені подобалось. Я маю бухгалтерську освіту, але вона стала мені у нагоді лише, коли розпочалася війна.

Зізнаюсь, спочатку думала, що мені одразу дадуть автомат, відправлять на передову, але зараз мої знання більше необхідні у штабі, для вирішення фінансових питань. Та додатково я пройшла спеціальну військову підготовку, щоб бути готовою, коли моя допомога знадобиться на лінії вогню», – розповідає дівчина.

 

Ось такі вони справжні жінки, наші професіонали, берегині і героїні!

 

 

 

 

 

Оцените статью:
1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (Пока оценок нет)
Loading...

Теж цікаво!

Новий потяг на Одесу курсуватиме через Павлоград

Новий потяг на Одесу курсуватиме через Павлоград

Укрзалізниця призначає новий поїзд №288/287 сполученням Харків – Одеса, який дозволить поєднати прямим залізничним сполученням …