Суббота , 8 Август 2020
Главная / Новости / Общество / Для чого майбутнiм фiлологам практика на шахтi?
Для чого майбутнiм фiлологам практика на шахтi?
Ауріка Доброуменко, студентка другого курсу НТУ «Дніпровська політехніка», мешканка Тернівки.

Для чого майбутнiм фiлологам практика на шахтi?

Цьогоріч вперше у Західному Донбасі на ДТЕК ШУ Тернівське проходить мовленнєва практика для студентів-філологів з Національного технічного університету «Дніпровська політехніка». Яка її мета і хто з мешканців шахтарського краю бере участь у проєкті, кореспонденту «Вісника» розповіла професорка, завідувачка кафедри філології та мовної комунікації НТУ «Дніпровська політехніка» Світлана Ігнатьєва.

До гірників – по байки та легенди

«Наш виш має дуже давню і славну історію, – говорить Світлана Євгенівна. – Традиційно ми готуємо технічних спеціалістів, насамперед, для роботи у гірничій галузі. Водночас «Дніпровська політехніка» розвиває і гуманітарний напрямок освітньої діяльності. Зокрема, я очолюю кафедру філології та мовної комунікації. Можливо, когось це здивує, але сучасна промисловість потребує не лише фахівців із виробництва, але й ефективних комунікаційників, людей, котрі володіють словом».

Для чого майбутнiм фiлологам практика на шахтi?
Світлана Ігнатьєва, професорка, завідувачка кафедри філології та мовної комунікації НТУ «Дніпровська політехніка».

«Раніше західнодонбаські шахти були полем, де відточували свої знання і здобували практичні навички лише студенти технічних спеціальностей», – пояснює завідувачка. Науковці кафедри вирішили: чому б і студентам-гуманітаріям не опановувати таким чином свій фах. Адже досі ніхто з філологів професійно не досліджував шахтарський фольклор – байки і легенди, прислів’я і анекдоти, жарти і сленг гірників.

Скажімо, для майбутніх фахівців у галузі філології це був би корисний досвід. А ті студенти, які пов’язують своє майбутнє зі сферою комунікацій (зокрема, роботою прес-секретарів, речників тощо), мали б чудову нагоду зануритися у специфічне мовне середовище, повправлятися у мистецтві переконання своїх співрозмовників, поглибити знання з термінологічної лексики тощо. Світлана Ігнатьєва наголошує, що започатковані кафедрою фольклорна і пізнавально-мовленнєва практики є родзинкою співпраці роботодавців і університету.

Втілити креативну освітню ідею викладачам допоміг директор ДТЕК ШУ Тернівське Дмитро Забєлін, який підписав угоду про співпрацю з НТУ «Дніпровська політехніка».
Саме це шахтоуправління стало виробничою базою для студентів філологічної кафедри. Студенти та колектив кафедри філології та мовної комунікації щиро вдячні Тернівському шахтоуправлінню за підтриману ініціативу.

Ауріка влаштувала незабутню екскурсію

На сьогодні вже два студенти з Тернівки пройшли мовленнєву практику в ШУ Тернівське. Максим Романьков працює гірником у цьому ж шахтоуправлінні і паралельно навчається на другому курсі на філологічній спеціальності.

«Уявляєте, молодий гірник вступив до вишу, почав вивчати українську філологію і вже за кілька років отримає диплом філолога! Він зможе працювати у школі, коледжі або ж прес-секретарем, журналістом, менеджером із комунікацій тощо», – розповідає Світлана Євгенівна.

Ще одна студентка – тернівчанка Ауріка Доброуменко. Дівчина з шахтарської родини, закінчує навчання на другому курсі. Вона здобуває практичні навички з пізнавально-мовленнєвої вправності в ШУ Тернівське. Цьогоріч вона спробувала себе у ролі екскурсовода музею шахтарської слави, який діє на підприємстві.

Для чого майбутнiм фiлологам практика на шахтi?
Максим Романьков, ГРОЗ дільниці з видобутку вугілля № 3 ШУ Тернівське, студент-заочник НТУ «Дніпровська політехніка», мешканець Тернівки.

«Чого варта була її емоційна розповідь про унікальні експонати музею! – зауважує професорка. – Приємно, що Ауріка не обмежилася лише їх описом, а прикрасила свою презентацію замальовками з життя шахтарів. Скажу, що ми отримали від її роботи справжнє задоволення. Зараз студентка-практикантка готує есе про свого батька-гірника та його бригаду. Вважаю, що вона і цього разу нас приємно вразить. Додам, що своїм успіхом наша студентка завдячує директорці музею Галині Сергеєвій. Ауріка від спілкування з Галиною Василівною отримала справжню насолоду, бо директорка музею – професіонал своєї справи і охоче ділилася своїми знаннями та залюбки допомагала дівчині готувати відео й аудіоматеріали».

Серед майбутніх спеціалістів з української філології і павлоградка Олександра Ащеулова. Свого часу вона захистила кандидатську дисертацію з економіки, а зараз студіює гуманітарні дисципліни. На запитання, що її спонукало опановувати глибини української філології, молода фахівчиня пояснила: «Мрію успішно викладати студентам економіку державною мовою та досконало володіти термінологічною лексикою».

Загалом попит на інтегровані гуманітарно-технічні професії у Придніпров’ї зростає, говорить Світлана Євгенівна. Тож не дивно, що кількість студентів на кафедрі теж збільшується.

«Якщо перший рік ми навчали 15 юнаків і дівчат, то сьогодні їх вже 22. Маємо надію, що наших студентів з кожним роком ставатиме все більше. Ми чекаємо креативних, закоханих у слово абітурієнтів. І сподіваємось, що від Західного Донбасу таких вступників буде чимало. Тож ми впевнені, що наші творчі зв’язки з ДТЕК Павлоградвугілля зміцніють і наповняться новими сенсами», – завершує С. Ігнатьєва.

Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.

Оцените статью:
1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (Пока оценок нет)
Загрузка...

Тоже интересно!

Как заказать пиццу и не пожалеть об этом?

Как заказать пиццу и не пожалеть об этом?

Чтобы быстро перекусить, лучше всего заказать пиццу. Казалось бы, что может быть проще, ведь существует …

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам: